Відлуння Туманів

Куплет 1: Місто вночі тихе, світло миготить, В тінях за горизонтом мрії не гаснуть. В сутінках розбитого дзеркала, Через шум і пил, не бачу виходу, заплутаний. Падіння і злети, падаю, але стою, Немов на краю прірви, не впасти б у безодню. Забуті вулиці, де сліди не стерти, Кожен крок у собі, як бита плитка, що мене знову воскресає. Приспів: Через дощі і тумани, ніч приховує нас, Мрії обривки — в пам'яті залишаться, як кольоровий шматок. Світло в кінці тунелю, але шлях такий довгий, В лабіринтах емоцій знову ми знайдемо себе. Куплет 2: Попереду тільки ніч, за горизонтом світло, І кожен день, як новий бій, в цьому світі немає пощади. Мої слова — це крики в порожнечу, Збираю розірвані частини, щоб скласти себе. Привиди минулих днів мене переслідують, Немов відлуння в гулкому місті, де ми загублені, але живемо. З кожним кроком до світла, незважаючи на біль, Я знайду свій шлях, навіть якщо втрачаю себе. Приспів: Через дощі і тумани, ніч приховує нас, Мрії обривки — в пам'яті залишаться, як кольоровий шматок. Світло в кінці тунелю, але шлях такий довгий, В лабіринтах емоцій знову ми знайдемо себе. Брідж: Час, як пісок крізь пальці, ми на краю, Слухаємо звуки вулиць, де кожне слово — крик. В цьому світі змін, де істина тонка, Ми знайдемо своє світло, навіть якщо все розірветься. Приспів: Через дощі і тумани, ніч приховує нас, Мрії обривки — в пам'яті залишаться, як кольоровий шматок. Світло в кінці тунелю, але шлях такий довгий, В лабіринтах емоцій знову ми знайдемо себе.