Сидимо в бетоні📱

У місті бетонному, серед шуму й сірості Люди не розлучаються ні на мить телефонами. Природа чекає, ліси і річки грають, А вони в мережі захоплені. Забувають про гори, про зелені луки, Сидять в бетонних стінах, ніби в стогу сіна. Інтернет для них світ, де все можна знайти, Але від природи душа вже так далеко відійшла. Хай телефони їх ведуть, куди завгодно, Ми ж у природі знайдемо щастя, й відпочинок, де промені сонця на лицях ринуть Нехай вони занурюються в світ екранів, А ми відкрили світ природи, щоб нас вона мальовничо поринала.