Цілувались під дощем

Ми цілувалися під київським дощем Тобі 18 і ми мокнем під плащем Дощ пройшов і сонце встало Але для нас з тобою то нічого не міняло Рідні двори багаті історіями про нас Знають всі таємниці і подробиці Тут зупинився час Рахують людей, ховають тіні З давніх-давен і аж до нині І бачили нас з тобою Коли ми лишились учора двоє Ми цілувалися під київським дощем Тобі 18 і ми мокнем під плащем Дощ пройшов і сонце встало Але для нас з тобою то нічого не міняло Рідне місто транслює у вікнах Різні історії, різні змісти Слідкує, пліткує Когось підганяє, когось гальмує Один із сюжетів про парочку з міста Зізнання, зітхання, тілі-тілі-тісто Про то, що дощ ішов Коли вони упали в любов Ми цілувалися під київським дощем Тобі 18 і ми мокнем під плащем Дощ пройшов і сонце встало Але для нас з тобою то нічого не міняло (раз, два, три, чотири) Ми цілувалися під київським дощем Тобі 18 і ми мокнем під плащем Дощ (дощ) пройшов (пройшов) і сонце встало Але для нас з тобою то нічого не міняло