Lyrics
У куточку Всесвіту, де зорі мовчать,
Жив хлопчик Костик, що не міг ходити.
Але він міг мріяти, вірити, бачити
Те, що інші не могли помітити.
Він бачив чудовиськ, що тінь розкидали,
На серця людей темряву насилали.
І вирішив Костик: "Пора перемогти
Те зло, що не дає нам спокійно жити."
Зібрав він усю сміливість, що в серці таялась,
І в путь вирушив, де Чудовисько чекалось.
Не сам — поруч Блиск, друг вірний, механічний,
Що в будь-який пристрій перетворитись здатний.
Через ліси, гори, вони шлях прокладали,
Перешкоди долали, загадки розгадали.
До печери дійшли, де зло в тіні таїлось,
І з Чудовиськом Костик віч-на-віч зіткнувся.
Не мечем, не магією, а серцем відкритим
Він зло переконав, що світ може бути світлим.
І Чудовисько слухало, і темрява танула,
Світло і тепло в серцях людей запанували.
У куточку Всесвіту, де зорі мовчать,
Жив хлопчик Костик, що не міг ходити.
Але він міг мріяти, вірити, бачити
Те, що інші не могли помітити.
Він бачив чудовиськ, що тінь розкидали,
На серця людей темряву насилали.
І вирішив Костик: "Пора перемогти
Те зло, що не дає нам спокійно жити."
Зібрав він усю сміливість, що в серці таялась,
І в путь вирушив, де Чудовисько чекалось.
Не сам — поруч Блиск, друг вірний, механічний,
Що в будь-який пристрій перетворитись здатний.
Через ліси, гори, вони шлях прокладали,
Перешкоди долали, загадки розгадали.
До печери дійшли, де зло в тіні таїлось,
І з Чудовиськом Костик віч-на-віч зіткнувся.
Не мечем, не магією, а серцем відкритим
Він зло переконав, що світ може бути світлим.
І Чудовисько слухало, і темрява танула,
Світло і тепло в серцях людей запанували.
У куточку Всесвіту, де зорі мовчать,
Жив хлопчик Костик, що не міг ходити.
Але він міг мріяти, вірити, бачити
Те, що інші не могли помітити.
Він бачив чудовиськ, що тінь розкидали,
На серця людей темряву насилали.
І вирішив Костик: "Пора перемогти
Те зло, що не дає нам спокійно жити."
Зібрав він усю сміливість, що в серці таялась,
І в путь вирушив, де Чудовисько чекалось.
Не сам — поруч Блиск, друг вірний, механічний,
Що в будь-який пристрій перетворитись здатний.
Через ліси, гори, вони шлях прокладали,
Перешкоди долали, загадки розгадали.
До печери дійшли, де зло в тіні таїлось,
І з Чудовиськом Костик віч-на-віч зіткнувся.
Не мечем, не магією, а серцем відкритим
Він зло переконав, що світ може бути світлим.
І Чудовисько слухало, і темрява танула,
Світло і тепло в серцях людей запанували.
У куточку Всесвіту, де зорі мовчать,
Жив хлопчик Костик, що не міг ходити.
Але він міг мріяти, вірити, бачити
Те, що інші не могли помітити.
Він бачив чудовиськ, що тінь розкидали,
На серця людей темряву насилали.
І вирішив Костик: "Пора перемогти
Те зло, що не дає нам спокійно жити."
Зібрав він усю сміливість, що в серці таялась,
І в путь вирушив, де Чудовисько чекалось.
Не сам — поруч Блиск, друг вірний, механічний,
Що в будь-який пристрій перетворитись здатний.
Через ліси, гори, вони шлях прокладали,
Перешкоди долали, загадки розгадали.
До печери дійшли, де зло в тіні таїлось,
І з Чудовиськом Костик віч-на-віч зіткнувся.
Не мечем, не магією, а серцем відкритим
Він зло переконав, що світ може бути світлим.
І Чудовисько слухало, і темрява танула,
Світло і тепло в серцях людей запанували.
У куточку Всесвіту, де зорі мовчать,
Жив хлопчик Костик, що не міг ходити.
Але він міг мріяти, вірити, бачити
Те, що інші не могли помітити.
Він бачив чудовиськ, що тінь розкидали,
На серця людей темряву насилали.
І вирішив Костик: "Пора перемогти
Те зло, що не дає нам спокійно жити."
Зібрав він усю сміливість, що в серці таялась,
І в путь вирушив, де Чудовисько чекалось.
Не сам — поруч Блиск, друг вірний, механічний,
Що в будь-який пристрій перетворитись здатний.
Через ліси, гори, вони шлях прокладали,
Перешкоди долали, загадки розгадали.
До печери дійшли, де зло в тіні таїлось,
І з Чудовиськом Костик віч-на-віч зіткнувся.
Не мечем, не магією, а серцем відкритим
Він зло переконав, що світ може бути світлим.
І Чудовисько слухало, і темрява танула,
Світло і тепло в серцях людей запанували.
У куточку Всесвіту, де зорі мовчать,
Жив хлопчик Костик, що не міг ходити.
Але він міг мріяти, вірити, бачити
Те, що інші не могли помітити.
Він бачив чудовиськ, що тінь розкидали,
На серця людей темряву насилали.
І вирішив Костик: "Пора перемогти
Те зло, що не дає нам спокійно жити."
Зібрав він усю сміливість, що в серці таялась,
І в путь вирушив, де Чудовисько чекалось.
Не сам — поруч Блиск, друг вірний, механічний,
Що в будь-який пристрій перетворитись здатний.
Через ліси, гори, вони шлях прокладали,
Перешкоди долали, загадки розгадали.
До печери дійшли, де зло в тіні таїлось,
І з Чудовиськом Костик віч-на-віч зіткнувся.
Не мечем, не магією, а серцем відкритим
Він зло переконав, що світ може бути світлим.
І Чудовисько слухало, і темрява танула,
Світло і тепло в серцях людей запанували.
У куточку Всесвіту, де зорі мовчать,
Жив хлопчик Костик, що не міг ходити.
Але він міг мріяти, вірити, бачити
Те, що інші не могли помітити.
Він бачив чудовиськ, що тінь розкидали,
На серця людей темряву насилали.
І вирішив Костик: "Пора перемогти
Те зло, що не дає нам спокійно жити."
Зібрав він усю сміливість, що в серці таялась,
І в путь вирушив, де Чудовисько чекалось.
Не сам — поруч Блиск, друг вірний, механічний,
Що в будь-який пристрій перетворитись здатний.
Через ліси, гори, вони шлях прокладали,
Перешкоди долали, загадки розгадали.
До печери дійшли, де зло в тіні таїлось,
І з Чудовиськом Костик віч-на-віч зіткнувся.
Не мечем, не магією, а серцем відкритим
Він зло переконав, що світ може бути світлим.
І Чудовисько слухало, і темрява танула,
Світло і тепло в серцях людей запанували.