Електрохарчування та ІТ

У морок генератор в'ється, як звір, Моє життя він вічно дратує. Із батарейка третя не стартує, А четверта — взагалі мертва, мір. В ІТ я паралельно код кую, Де баги люті як ніч без світла. Клацання клавіш — мов тики нервові, У голові — не спокій, а бурхливе бій. "Рестартуй!", "Виправ то!" — кличуть мене, Та скільки можна? Втомився вже, браття. Електрохарчування та ІТ — мої кайдани, Прокляття долі, що несу я в плечах. Але тверджу я: "Досить!" — і знову в бій, Бо знати хочу, що за горизонтом день. І хай генератор і батареї кричать, Їх переплюну — знайду свій спокій, тенд!